«Marlboro: My old man told me, before he left this shitty world, never chase buses or women, you'll always be left behind.»

Так от, про автобуси він помилявся, вправному роверисту вони тільки під колеса лізуть, а про жінок - правий. Їхав я сьогодні на Брюховичі по Замарстинівській і зустрів в кінці підйому симпатичну байкершу, яка не відповіла на вітання, бо дуже натхненно пила водичку, очевидно після підйому з протилежної сторони гори. "О!" - думаю - "зараз доїду до знаку «Брюховичі», розвернусь, вкручу гірку і наздожену, привітаюсь таки :)". Ага, щаззз... Вломив як дурний (вгору 30+, згори 45), але так і не наздогнав, одне з двох, або вона дуже швидка, або втекла через ліс.

Висновок: Роверист, не будь самовпевнений! Побачив гарну байкершу - гальмуй "в підлогу", під'їжджай знайомся :)

Цікаво, що за прикол продавати коричневі і білі яйця в одній упаковці (ще й так гарно складені). Ніби в Україні питання політкоректності не стоїть так гостро, як у Гамериці. Чи може то рух у напрямку подарункових наборів "Сонячна система" (чотири перепелиних, два коричневих, два білих і одне страусяче)?

Ізвінітє за фуйову дікцію якість фотографії

Випадково помітив в стрічці Украина переходит на европейский набор номеров, дуже вчасно помітив, оскільки скоро впритул братимусь до телефонного білінгу, а зміна нумерації повинна повпливати на класифікацію трафіку (визначення зони).

Харашо би було, якби bluzzz прокоментував, або ще краще написав псто про пряники (крім переписування всіх телефонів в записнику), які нам несе зміна нумерації :)

Нема часу...

Тому коротко: Боярка24 перші 24-х годинні та й мабуть взагалі найбільші в Україні велоперегони у класі крос-кантрі. Траса довжиною 15 км знаходиться неподалік села (чи може навіть містечка) Боярка, що під Києвом.

Детальніше тама: http://enduro.com.ua/

Команда Race'n'Bike у складі - гонщиків: nd_rosen, nena_po, andy_march, passport22; підтримки я і Оля ретельно готується до цієї події.

Цей пост призначений для повідомлення про подію друзів і фотографів, які не надто цікавляться велоспортом, але можливо хотіли б побачити нас на цьому святі сили й техніки. Нажаль, ні до, ні після часу майже не буде :(

Нема часу...

P.S. Можливо мене накриє і я буду робити он-лайн трансляцію у своєму Жуйку.

Продовжується опупєя з ремонтом дядькового компутера та відновленням даних з померлого жорсткого диску. Дані ніби відновили повністю, помогло те, що був "донор" (точнісінько такий самий жорсткий диск з парою відмінних циферок у серійному номері). 100% результат дозволив навіть завантажитись з відновленого розділу. Але дядько всерівно поцікавився, чи нема якогось струменту, щоб перевірити/полатати реєстр і бібліотеки. Я йому відповів що притримуюсь думки: жодна з таких "всеремонтуючих" утиліт нічотого толкового зробити не може, а 90% з них можуть взагалі доламати і без того хитку віндозу.

"До чого тут хімія?" - спитає уважний читач, а при тому, що підчас обговорення ремонтувалок-ламалок дядько розповів цікаву історію про виведення плям.

Був у них зовсім не молодий викладач загальної хімії, який вчився ще за Австрії. Так от, якось причепились до нього дівки з консультацією, чим вивести пляму з модної блузи. Професор проблемою перейнявся, почав шукати рішення, виводячи на дошці формули і пояснюючи дівкам: "Це знебарвить пляму, це розчинить бруд...". Дівки всю процедуру (що лити, скільки чекати) занотували, подякували, і вже йшли, коли професор, ніби вже й не їм, а самому собі, зауважив: "... але то буде дірка."

З університетських часів не приймав участі у спортивних змаганнях, а тут на тобі, на старості літ понесло мене ганятися по лісі на роверах :)

Ще перед одинадцятою зібралися коло старту, віталися, жартували, отримували номери (за попередньою змовою з організаторами я отримав номер 7).

Першими стартували дівчата - два кола напруженої боротьби - По на фініші друга, трохи не чебурахнулась на фініші вистібаючись з контактних педалей, на які стала тільки за день до перегонів. Але вона всерівно великий молодець, провела експеримент з контактними педалями і "спонсорським" ровером, тепер знатиме як укомплектуватись на наступні перегони.

І от чоловічий старт - шикуємось, поїхали. На старті виграю кілька (2-3) позицій, мені така ситуація подобається, бо з тими хто попереду я змагатись і не планував. І все йшло непогано аж до третього повороту, гарний кувирок через праве плече, не вдарився, ровер цілий, але пропустив купу народу вперед. На другому колі "полізли" проблеми зі спорядженням і я був вимушений самодискваліфікуватись :( Пізніше суддя сварив мене за те, що я не продовжив гонку, мовляв він би не зняв мене з траси за їзду без шолома, але правила є правила і те що я товаришую з організаторами змагань не повинно давати мені поблажок :)

Не впевнений, що після такого, не побоюся цього слова, лажового виступу мене ще потягне змагатись, але кататись на велосипеді я не покину вже ніколи :)

Ще раз вітаю призерів, асабліво nena_po і nd_rosen :) Співчуваю тим хто зійшов з траси через вагоміші технічні неполадки ніж я. І дякую організаторам перегонів за чудово проведений час :) passport22, ЧД_ мі вас любім! :)

Результати і обговорення перегонів на Velomax-і

На минулі вихідні, себто в день солідарності трудящих їздили ми (я, nena_po і nd_rosen ) кататись у Карпати. Та й не просто так, а по запрошенню власників гостинної садиби "Лев" :)

Діло було так, о сьомій ранку "мукачівкою" вирушили в Тухлю, в дорозі нічого цікавого не було, Андрій і По сиділи окремо від мене, тому я розважався відмітками в GPS залізничних станцій (вже занесено в OSM). Далі, вигрузились на станції Тухля і поїхали до садиби скинути баласт. Розселилися, пооблизувались на ресторацію:



Але нам не до того, нам треба їхати у гори :)

З Тухлі ми поїхали на Грабовець, поки їхали по дорозі весь час доводилось об'їжджати великі гурти дуже національно свідомих піших туристів, як пізніше виявилось, вони йшли на гору Маківка. Але ми їх швиденько обігнали і поперли в гору на Грабовець. Через саме село крутити було важко, дорога дуже крута і кам'яниста, тому коло підйомника трохи перепочили. Після привалу зовсім трохи пропхали ровери в гору пішки, бо там ще крутіше, а як тільки змогли їхати почали вишуковувати місцинку для вогнища і "матрасу" :)

Знайшли:


Помилувались краєвидами:


та перекусили, морально готуючись до найцікавішої частини траси (це та що не має затяжних підйомів, а навпаки швидкісні спуски :)

( Про те що було далі... )

Загальний вердикт: Зашибісь! Три дні не минули даром: приємна компанія, накатались по досить цікавим місцям, зручно спав, смачно їв. Чудово відпочив, чого і вам раджу :)

Якщо комусь цікаво:
сайт садиби "Лев"
GPX-трек першого дня (Грабовець)
GPX-трек третього дня ("Лісова дорога")

Дякую власникам садиби за запрошення, персоналу за привітність, кухарю Оксані за смачні наїдки, а читачам за увагу.

Сьогодні зранку (7:00 - Падйом!!!) катали з nena_po зарядочку на Погулянку. Проїхали ~11 км, я вперше проїхав тамтешню кроскантрійну трасу, викрутити викрутив, але результат плачевний, треба тренуватись.

Загальний ефект від зарядки вражаючий - цілий день як заведений, зробилася купа роботи (навіть тієї за яку тиждеь не міг взятись).

А ще, на хвилі кайфу від катання, купив велосипедні окуляри:


Крутіть-крутіть-крутіть!!!